Жінки та історія: Гендерні виміри повсякденного життя (1970-1980-ті роки)
Доступна тільки в е-форматі
Жінки роками поєднують у повсякденному житті декілька ролей – матері, годувальниці, працівниці тощо. Хоча ці ролі завжди вважалися частиною повсякденного життя, вони рідко розглядались як тема для публічного дискурсу. Жінкам часто доводиться «жонглювати» різними завданнями, підтримуючи публічний образ ідеальної матері, дружини та працівниці. Глобальна пандемія знову змусила звернути увагу на розподіл ґендерних ролей у домашньому господарстві, економічному житті та повсякденному житті загалом. Часи змінилися, а виклики ні – жінки продовжують робити невидимий внесок у функціонування суспільства.
Фонд імені Гайнріха Бьолля активно підтримує та здійснює промоцію ґендерної демократії через різноманітні проєкти в рамках своєї діяльності в різних країнах, зокрема Грузії та Україні. Цей напрям охоплює підготовку низки публікацій та ініціатив, спрямованих на розширення локальних дискурсів на ґендерну тематику. Основна ідея спільного проєкту, що реалізується представництвами Фонду імені Гайнріха Бьолля у Києві та Тбілісі, – сприяти публічній дискусії на тему «Жінки та історія».
Упродовж багатьох років як в Україні, так і в Грузії було реалізовано низку важливих ініціатив для підтримки досліджень жіночої історії. Однак у цій сфері можна й потрібно робити набагато більше, і ми сподіваємося, що проєкт сприятиме цьому.
Цьогорічний пілотний проєкт охоплює дві країни – Грузію та Україну. На прикладі статей із цих країн ми пропонуємо дослідити різні аспекти побутового та професійного життя жінок. Тема побутового та професійного життя жінок у пізній радянський період (1970–1980-ті роки) є результатом обговорень із партнерами Фонду Гайнріха Бьолля, яким ми висловлюємо особливу вдячність за цей внесок та підтримку. Зокрема, нас цікавили такі питання:
• Яким було соціальне та економічне становище жінки в умовах державного соціалізму у 1970–1980-ті роки (наприклад, політика оплачуваної декретної відпустки, директиви щодо рівноправності жінок на ринку праці, матеріальна та інституційна підтримка виховання дітей тощо)?
• Які були передумови для розширення економічних можливостей жінок та їх залучення до ринку праці?
• Якими були дискурси сексуальності в епоху Брежнєва та як ці дискурси змінювалися у разі перетину із місцевими культурними та національними особливостями? Як дискурси сексуальності впливали на жінок і як жінки інтерналізували певні дисциплінарні практики?
Період дослідження, 1970–1980-ті рр., був обраний з метою ознайомлення із порівняно нещодавніми подіями та практиками, які, однак, потребують подальшого дослідження.
Результатом співпраці стало видання, що об’єднало чотири статті з обох країн (по дві від кожної країни) у спільну тему «Ґендерні виміри повсякденного життя». Вихід публікації супроводжується публічною онлайн-презентацією.
Країни мають багато спільного – від подібних щоденних практик до активних трансформаційних процесів протягом останніх десятиліть. Представлені в цьому виданні роботи слугують відправною точкою для розширення подальшої регіональної та тематичної співпраці між ширшими колами дослідників та дослідниць і науковців та науковиць, зокрема представниками інших країн (наприклад, Вірменії, Білорусі тощо). Ми сподіваємося, що проєкт сприятиме розширенню регіональної мережі феміністичних дослідників та дослідниць політики пам’яті та посилить співпрацю між ними. У майбутньому цей підхід дозволить вивчати теми, що стосуються жінок-письменниць, протестів/активізму, досвіду у війні (починаючи з 1990-х років) тощо. Видання буде корисним для студентів/-ок, дослідників/-ць та науковців/-иць, які працюють у різних галузях історії та ґендерних досліджень. Ми сподіваємося, що критичний підхід до минулого та його відповідний аналіз сприятиме не лише зміцненню співпраці, а й зміні наративу щодо ролі жінки в нашій історії.
Лілія Чікхладзе, Програмна координаторка, Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Тбілісі – Регіон Південного Кавказу
Софія Олійник, Програмна координаторка,Фонд ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна